Дата утворення: 1923 рік, 7 березня ___ Географічні дані: Район розташовано в зоні ризикованого землеробства Кордони: Межує з Високопільським, Нововоронцовським, Бериславським районами та Миколаївською областю Адміністративно-територіальні одиниці: Кількість місцевих рад: районна - 1; селищних - 3; сільських - 16 Чисельність наявного населення 26830 тис.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН
Площа: 1,54 тис. км кв. 5,3% від території області
Відстані:від смт. велика Олександрівка до м.Херсона залізницею 105 км; автошляхом 139 км
По території району протікає одна річка
Найбільші: Інгулець Територія району оточено морем немає
Міст районного значення - немає
Селищ міського типу - чотири - велика олександрівка, Біла Криниця, Калінінське, Кар’єрне
Сільських населених пунктів - 54
Велика Олександрівка - селище міського типу, центр району. Розташована на лівому березі Інгульця, на віддалі 139 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Біла криниця на лінії Снігурівка - Апостолово - 9 кілометрів. Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам’яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).
Населений пункт заснований в 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. В 1803 році з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові партії поселенців, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику олександрівку. Про історію району розповідають документи і експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.
В 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Херсонської волості. Кількість населення щороку збільшувалася.
Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, так як промисловості не було. В той час у містечку відкривалися дрібні підприємства, в основному ремеслові майстерні. В 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень.
Тричі на рік проводились ярмарки.
Пригноблений люд великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.
В 1906 - 1907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. В той же час великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. В нашій волості Григоро-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам - 3202 десятини.
Великі площі мали поміщики Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок нестачі, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі і середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.
Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала більше 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч чоловік. Лікарня на 10 ліжок відкрилася тільки в 1910 році, в ній працювали лікар, два фельдшери і акушерка.
Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні і дві церковно-приходські школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.
З приходом радянської влади стали розвиватись колективні господарства. Перед Великою Вітчизняною війною шкільна мережа складалася з двох неповних середніх і двох початкових шкіл, розширилася за рахунок нової середньої школи. В усіх школах нараховувалося 1199 учнів і 47 вчителів. Був споруджений будинок культури на 325 місць з кімнатами для роботи гуртків. Для юних великоолександрівців відкрився піонерський клуб, дитяча бібліотека.
Мирне життя трудящих району було перервано віроломним нападом фашистських військ.
На фронт пішло більше 5 тисяч солдат, багато з них пішли добровольцями. Не повернулися з війни понад 3500 чоловік, їх імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті.
458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах та в райцентрі споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники. Великоолександрівський район, як адміністративна одиниця, був затверджений 7 березня 1923 року з центром Велика Олександрівка.
Великоолександрівський район - типовий сільськогосподарський край. Головна продукція району - зернові та технічні культури і тваринництво м’ясо-молочного напрямку.
Територію району віднесено до зони особливо небезпечного забруднення атмосфери, а тому господарства знаходяться в зоні ризикового землеробства.
Національний склад населення району найбільш однорідний, майже 98% його складають українці, незначна частина припадає на росіян, білорусів, вірменів, циган та інші національності.
Із пам'ятників архітектури, які охороняються державою, - будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець - одна із перших на Україні, побудована в 1928 році по плану ГОЕРЛО. На полях району багато курганів - ровесників єгипетських пірамід.